Під час війни багатьом медичним працівникам довелося працювати в екстремальних умовах та долати нові труднощі. Так, Людмила Чинякова вже довгий
час працює лікарем акушер-гінекологом у Миколаєві, який довгий час був прифронтовою зоною.
Разом із колегами Людмила Чинякова приймала пологи в підвальних приміщеннях, коли ховалися від бомбардувань. Одного разу лікар приймала пологи дистанційно, бо рашисти не випустили породіллю з окупованої території, і вона народила вдома з акушеркою, яка теж була вагітною на 4 місяці.
На запитання про те, як Людмила Борисівна впоралася з таким викликом, вона відповідає, що просто виконувала свою роботу: «Я все життя цим займаюся, у цьому випадку немає чогось героїчного. Просто в той момент хтось мав взяти на себе відповідальність і підтримати людей та вагітну, яка опинилася в надзвичайній ситуації. Завдяки тому, що в селі в батьків була медична сестра, яку я знала, то в процесі пологів я їй підказувала і протягом доби ми народили гарного хлопчика».
З початком повномасштабної війни в людей змінився настрій і ментальне здоров’я. У деяких закладах зменшилася кількість пацієнтів, а кудись вони наразі повертаються. Також змінилася кількість пологів у місті загалом.
За словами Людмили Чинякової, медична реформа полегшила роботу лікаря акушер-гінеколога та внесла позитивні зміни. Зокрема, пацієнти почали чіткіше формувати запит на прийом, а лікарям стало простіше відслідковувати лікування хворих у різних медичних закладах. Окрім цього, реформа допомогла зміцнити співпрацю із сімейними лікарями.
Людмила Чинякова каже, що пацієнти дуже добре оцінюють програму медичних гарантій від НСЗУ, оскільки вагітним, які приходять до пологового будинку для розродження, немає необхідності додатково щось купувати – усе включено в пакети, які є в наявності в медичних закладах. Також є ряд обстежень, які колись були платними й дороговартісними, а зараз включені в пакети. «Це для людини дуже важливо. Крім того, завдяки гуманітарній допомозі, яку надають різні країни світу, ми маємо можливість дати жінкам щось для дитини на майбутнє – памперси чи засоби гігієни. Люди цим дуже задоволені», – підкреслює Людмила Борисівна.
Багато звернень від пацієнтів пов’язані з наданням психологічної допомоги. Для цього створено кабінети психологічної підтримки «Дбаю про себе» за ініціативи першої леді Олени Зеленської. Деякі психологи лікувальних закладів служать у ЗСУ, але більшість спеціалістів залишилися і пройшли тренінги про ментальне здоров’я, зокрема, під час вагітності.
Як зазначає Людмила Чинякова, ментальне здоров’я є дуже важливим і в разі порушень може спричиняти психосоматичні розлади. «Вагітні, які до нас приходять часто неспокійні, бо не впевнені в завтрашньому дні. Проте масового відпливу, який був минулого року поки немає. Люди повертаються, але вони стривожені. Їм теж потрібна підтримка, особливо, коли йдеться про вагітність. Попри все, жоден заклад не зупинив свою роботу. Ми продовжуємо працювати й надавати якісну допомогу», – розповідає лікар.
Людмила Борисівна пройшла чимало навчальних курсів, одним із яких є курс із гендерного насильства. Лікар вважає, що війна іноді оголює проблеми, на які раніше не так звертали увагу. Тому такі навчання дуже потрібні. «На початку війни ми також проводили психологічні тренінги для лікарів та управлінців. Вони дуже корисні та допомогли нам утриматися в здоровому глузді», – ділиться лікар.
Людмила Чинякова сподівається на перемогу, мир і повернення більшої кількості населення в місто: «Ми зможемо це зробити, якщо Національна служба здоров’я України підтримає нас і знайде можливість для заключення нових пакетів медичних послуг, які допоможуть залучати ще більше людей для оздоровлення, надавати їм якісну допомогу, поліпшувати матеріальну базу лікувального закладу та купувати новітню апаратуру». На думку лікаря, важливо не лише знати міжнародні протоколи на базі доказової медицини, але і вміти користуватися ними та втілювати сучасні методи.
Людмила Борисівна переконана, що сьогодні є можливість багато зробити саме коштом держави. «Хочеться, щоб людина була впевнена в тому, що рідна країна її не залишить і щоб ми, лікарі, з гідністю дивилися людям в очі», – каже Людмила Чинякова.