ДЕПРЕСІЯ СЕРЕД ДІТЕЙ: ПРИЧИНИ, НАСЛІДКИ ТА СПОСОБИ ЗАПОБІГАННЯ

Виділяють три аспекти причин депресії: біологічний (генетичні, спадкові та біологічні особливості), психологічний (відсутність досвіду безпечної прив’язаності, ранній досвід насилля різних видів — шкільного булінгу, сімейного насильства тощо) і соціальний (бідність, війна, стихійні лиха і катастрофи).

Найчастіші прояви депресії:

·         відчуття смутку, безнадії або дратівливості більшість часу;

·         відсутність інтересу до занять, які раніше цікавили;

·         зміни у режимі харчування — дитина може переїдати або їсти набагато менше, ніж зазвичай;

·         зміни у режимі сну — дитина може спати набагато більше або менше, ніж зазвичай;

·         низький рівень енергії, втома чи напруженість і неспокій більшість часу;

·         труднощі з концентрацією уваги;

·         негативні уявлення про себе, відчуття нікчемності чи провини;

·         думки про самогубство чи самоушкодження.

Симптоми депресії можуть зберігатися тижнями, місяцями або роками та зумовлювати міжособистісні та психосоціальні проблеми. Багато батьків дітей із депресією ніколи не звертаються по відповідне лікування для своєї дитини, хоча таке лікування здатне покращити самопочуття багатьох людей з депресією.

Також необхідно пам’ятати, що депресія у дітей пов’язана з підвищеним ризиком самогубства і цей ризик зростає, особливо серед хлопчиків-підлітків, коли депресію супроводжують інші розлади психічного здоров’я (наприклад, розлад поведінки, зловживання психоактивними речовинами).

Червоні прапорці суїцидального ризику:

·         виникнення одночасно кількох симптомів депресії (зміна апетиту, сну, активності тощо);

·         соціальна самоізоляція, зокрема ізоляція від сім’ї;

·         розмови про самогубство, безнадійність чи безпорадність;

·         часті епізоди небажаної або ризикованої поведінки;

·         часті нещасні випадки з дитиною (випадкові вдаряння, порізи, інше);

·         уживання психоактивних речовин;

·         зосередження на негативних темах і темах, пов’язаних із хворобами;

·         розмови про смерть;

·         часті плаксивість чи пригнічений настрій;

·         роздавання власних речей.

Що робити батькам, якщо є ймовірність того, що у дитини розвивається депресія?

1. Поговоріть із нею. Спробуйте дізнатися, що її турбує і як вона себе почуває. Що б не спричиняло проблему, поставтеся до цього серйозно.

2. Якщо дитина не хоче розмовляти, дайте їй зрозуміти, що ви хвилюєтеся за неї і ви поруч, якщо вона захоче поговорити, — стратегія «відкритих дверей». Також можна запропонувати їй поговорити з кимось, кому вона довіряє.

3. Може бути корисним поговорити з іншими людьми, які знають вашу дитину, включно з іншими членами родини. Також можете зв’язатися з персоналом школи, щоб розпитати вчителів, чи є у них якісь занепокоєння стосовно вашої дитини.

4. Домовтеся про візит до лікаря, якщо симптоми депресії у вашої дитини тривають принаймні два тижні.

Методи лікування депресії у дітей

Методи лікування дітей з депресією подібні до варіантів лікування дорослих та включають: психотерапію (консультування) та прийом ліків. Лікар може запропонувати спочатку психотерапію і розглянути антидепресанти як альтернативу, якщо немає значного поліпшення.

Дослідження показали, що депресія може передувати серйознішим психічним захворюванням, тому ключове значення мають діагностика, раннє лікування, ретельне спостереження та запобігання.

Для запобігання депресії подбайте, щоб у вашої дитини було достатньо:

·         світлового дня (природного вітаміну D);

·         якісного сну;

·         фізичної активності;

·         задоволення та радості;

·         навчання;

·         соціальної взаємодії;

·         живого спілкування.

Добрі стосунки — джерело життєстійкості дитини та всієї родини.

 Для самодопомоги та підтримки своїх близьких використовуйте також «Аптечку швидкої психологічної допомоги», яка була розроблена в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я за підтримки першої леді Олени Зеленської «Ти як?».

Тут зібрані прості вправи для заспокоєння та поради щодо плекання стійкості.