Сьогодні розповідь про Анастасію Пліткіну– інфекціоніста кабінету «Довіра» лікарні швидкої медичної допомоги.
«А де ви? Ми з Вами домовлялись та я чекаю вас. У Вас все гаразд?» - так мені зателефонувала лікарка, з якою я домовилась про інтерв’ю та зустріч. І я розумію, що така турбота мені дуже приємна, особливо після того, як декілька років тому мені тут досить різко відмовили у співпраці. Як з’ясувалось, лікарка мала негативний досвід взаємодії з іншими профільними фондами…. Так почалася наша зустріч зі лікаркою, вже третього покоління медиків, Анастасією Пліткіної – інфекціоністом кабінету «Довіра» - КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги».
- Я за терапією, для себе та жінки – говорить відвідувач кабінету.
- Гаразд, зараз подивимось вашу картку, коли ви останнім разом робили аналізи… У вас є скарги, температура, озноб та інші погані відчуття? Ви робили щеплення від COVID?
- Скарг немає, все гаразд. Готуємось з жінкою до другої вакцинації.
- Чим вакцинувалися та як її перенесли?
- Файзером, а перенесли нормально - у мене була температура 37,5, але на наступний день вже нормалізувалася, а у жінки було просто легке недомагання. А я хотів запитати – що робити в разі подорожі за кордон?
- Якщо зберетесь в подорож, то я вам надам довідку на перевезення ліків і краще залиште баночку запакованою.
Так уважно та турботливо проводить прийом лікарка Анастасія Пліткіна.
А пацієнти йдуть один за одним, але без черги.
- Мені вже треба отримували АРВ препарати, - говорить інша відвідувачка.
- Нагадайте призвище, є якісь скарги, температура, …? А я вам пропоную змінити схему лікування та приймати замість 5 таблеток в день – одну, яка включатиме майже все теж саме, що ви і приймали.
- Чудово! Так все гаразд у мене, але щось з оком не так – почервоніння, припухло, турбує.
Лікар проводить огляд ока та надає направлення до хірурга на безкоштовне консультування та втручання, якщо це буде потрібно. Попереджує щоб самі нічого не робили, тому що медичні працівники все зроблять з дотриманням санітарних правил.
Це попередження мабуть було з особистого досвіду, тому що Настя розповідає як з дитинства сама себе лікувала. А перший свій досвід запам’ятала на все життя – до якоїсь подряпини приклала тампон з йодом та перев’язала. Отримала таким чином опік, який потребував хірургічного втручання. Але далі таких помилок вже не робила. А стати лікарем Анастасія була приречена - коли обоє батьків – лікарі, бабуся фельдшер, дома замість іграшок, – медичні інструменти, коли частенько спиш у лікарні поруч з мамою на чергуванні.
«Коли після закінчення медичного університету, повернулась до Миколаєва, батько подарував мені бассет хаунда (имя) , щоб донька не так сумувала за Одесою. І я активно почала дресирувати цю неслухняну собаку, возила по виставках, заробила з ним більше медалей та нагород, ніж має уся наша сім’я, включаючи старшого брата. Вдома відведена спеціальна дошка пошани, це, мабуть, найбільша гордість батька», - з посмішкою розповідає моя героїня. Настя має незвичайне хобі – ремонт житла… В квартирі, де зараз мешкає, ремонт зробила своїми руками. Це хобі вона успадкувала від батька. А мати навчила її міняти розетки та вимикачі.
Всього 4 роки Анастасія працює інфекціоністом, а вже встигла створити гарну команду, включаючи трьох працьовитих, відповідальних медичних сестер та санітарку. З Анастасією часто радиться, дослухається, іноді навіть передає свої повноваження, керівник закладу. Досконало знає лікарка не тільки схеми діагностики та лікування, накази, але і оснащення кабінету, вартість послуг та інші адміністративні питання, розбирається в питаннях фінансування НЗСУ, інших джерел.
Відчуваємо, що цю молоду красуню лікарку попереду чекають великі справи! Хай щастить!