Хірургія – дійсно, особливий напрямок в медицині. Важка нескінченна робота, поєднання знань та вмінь, колосальної відповідальності, рішучості та твердих рук. Світ за дверима хірургічного відділення для людини, що поза медициною – майже завжди здається лячним і незбагненним.

Хочемо зробити його трохи зрозумілішим, прозорішим та реальнішим. Щоби не страх, а розуміння – давало опору, коли людині потрібно пройти цей непростий етап – планування оперативного втручання.

Обсяг планової допомоги, який надає хірургічне відділення Міської лікарні №3 – досить широкий. Від відкритих оперативних втручань, які охоплюють всі види грижевисічення та пластики, всі види оперативних втручань на органах черевної порожнини, до ендоскопічних (лапароскопічних) втручань при різних патологіях, а також малоінвазивних маніпуляцій та операцій на м’яких тканинах.

Сьогодні поговоримо саме про планові лапароскопічні втручання, зокрема холецистектомію – видалення жовчного міхура при жовчнокам'яній хворобі; герніопластику – усунення гриж передньої черевної стінки (пахових, пупкових, післяопераційних) із використанням сітчастих імплантів.

Нагадаємо, лапароскопічні втручання – це сучасні малоінвазивні операції, що виконуються через невеликі проколи за допомогою спеціальної камери (лапароскопа) та інструментів. Цей метод знижує травматичність, зменшує ризик ускладнень, мінімізує біль та забезпечує швидке відновлення.

Більше про це у розмові із завідувачем хірургічним відділенням лікарні №3, головним міським експертом з хірургії Вадимом ПЕРМЯКОВИМ.

- Вадиме Валентиновичу, перше запитання про те, чому не треба боятися ваших планових хірургічних втручань?

- Перш за все тому, що планові операції передбачають передопераційне обстеження, коли ми проводимо діагностику для оцінки стану здоров'я та анестезіологічних ризиків. Пацієнт йде на операцію вже підготовлений, ми знаємо всі його проблеми зі здоров’ям, наявні хронічні захворювання, розуміємо, з чим можемо стикнутися і чого очікувати, за необхідності попередньо стан хворого коригується. Тож всі ризики ускладнень зведені до мінімуму. До того ж планові втручання проводяться лише у денний час, коли лікарі не втомлені, коли у повному обсязі працюють всі служби і фахівці. Бо взагалі-то нічний час є трохи важчим для хірургії.

- З якими запитами у відділення сьогодні люди найчастіше звертаються?

- Переважно це різні види гриж та жовчнокам’яна хвороба. Ми виконуємо всі види грижевисічення та пластики з використанням сітчастих імплантів, з абдоміно і без абдомінопластики. Виконуємо як відкриті оперативні втручання, так і ендоскопічні, в тому числі при жовчнокам'яній хворобі (гострий та хронічний холецистити). Але, нажаль, сьогодні частіше стикаємось саме з ургентними випадками. Із загальної кількості виконаних у минулому році операцій (2177) – близько 65% втручань було проведено у невідкладному порядку. В мирний час було навпаки.

- З чим ви пов’язуєте таку тенденцію?

- Напевно це специфіка воєнного часу. Через війну значно зросла кількість запущених випадків захворювань, спричинених постійним стресом, окупацією, міграцією та неможливістю вчасно звернутися до лікарів. Багато людей через війну переїхали до Миколаєва, багато наших херсонців. І, нажаль, зараз маємо чимало випадків, коли людину вже у важкому стані доставляють до нас і тільки тоді починається лікування.

- Що з найновішого у вас сьогодні в роботі?

- Ми почали лапароскопічно лікувати пахові та пупкові грижі, робимо лапароскопічну апендектомію. Під контролем УЗ і КТ виконуємо пункції кіст, гнійників у печінці, підшлунковій залозі. Почали використовувати композитні сітки для лікування великих та гігантських гриж на кишківнику. Вони складаються з міцної поліпропіленової або поліестерової основи та протиспайкової мембрани (наприклад, колагенової), що запобігає утворенню спайок та пролежнів. В минулому році у нас було три досить рідкісні випадки великих діафрагмальних гриж, коли органи черевної порожнини зміщені в грудну клітину через розширений отвір у діафрагмі. У кожному з них була виконана лапароскопічна фундоплікація – усунення грижі, закриття дефекту діафрагми. Це досить складні втручання, які потребують комбінованого підходу.

- Коли саме для лікування гриж ви обираєте лапароскопічний метод?

- Лапароскопічну методику використовуємо часто при пахових грижах, особливо ефективно – при двосторонніх пахових грижах. Ширше стали використовувати цей доступ при великих пупкових грижах. Тут треба також зазначити, що варто не запускати свій стан, не чекати, звертатися чим раніше. Великі грижі зазвичай потребують загального наркозу. Маленькі пупкові та пахові – ми можемо лікувати навіть під місцевою анестезією, або регіональною (спинномозковою). Це значно знижує ризики рецидивів, а також ускладнень, особливо для людей з тяжкими супутніми захворюваннями, серцево-судинною патологією.

- Основна причина виникнення гриж – надмірні навантаження?

- Так. Як свідчення цьому можу сказати, що сьогодні значна частина наших пацієнтів з грижами відзначають, що їм доводилося постійно носити важкі бутилі з водою, особливо на верхні поверхи. Нажаль ситуація у місті з питною водою залишає і такі наслідки... Окрім підняття важких предметів основні причини виникнення гриж включають хронічний кашель, закрепи, ожиріння, вагітність, післяопераційні рубці, травми та спадкову схильність.

- Щоб операція при жовчнокам'яній хворобі була вчасною та плановою – на що треба людині звернути увагу, коли потрібна ця операція?

- Важливо все ж таки вчасно звертатися до лікарів, навіть за незначних скарг. Діагностика досить проста – проведення УЗД черевної порожнини. Враховуйте, що більш схильні до жовчнокам’яної хвороби жінки, жінки із зайвою вагою, а також – нехай вас це не дивує – жінки білявки. Більший ризик хвороби також мають люди після 40 років. Наявність симптомних каменів вже може бути показами для планової операції. Часті напади печінкової коліки, гострий або хронічний калькульозний холецистит, великі камені, поліпи міхура, а також ризик ускладнень (закупорка проток, водянка) – це прямі покази для холецистектомії.

- Віднедавна у відділенні почали виконувати симультанні операції – коли маємо одне обстеження, один наркоз, одну реабілітацію та вирішення одразу кількох задач. Розкажіть трохи про цей напрямок, чи бачите ви його перспективи?

- Симультанна хірургія – це сучасний метод проведення двох або більше хірургічних втручань під час однієї анестезії, часто із залученням кількох хірургів, що дозволяє розв'язати одразу кілька проблем, мінімізувати травму, скоротити час реабілітації та уникнути повторного стресу від анестезії, що особливо корисно при поєднанні гінекологічних, урологічних, хірургічних патологій. З появою у нашому відділені гінекологічного напрямку, ці операції ми стали виконувати паралельно з гінекологами. Також співпрацюємо з урологами – втручання на передміхуровій залозі одночасно з холецистектомією, наприклад. Так, це перспективні втручання. Вони складні, вимагають злагодженої роботи, але і більш безпечні – дозволяють зменшити загальний травматизм для пацієнта.

- У вас сьогодні працює досить багатофаховий лікарський склад. Це дає певні додаткові можливості?

- У відділенні працюють 9 хірургів, з них 5 мають вищу категорію, 4 – молоді спеціалісти. Більша частина наших лікарів мають суміжні спеціальності – четверо володіють ультразвуковою діагностикою, двоє хірургів – гастроскопісти, двоє – торакальні хірурги, троє лікарів мають спеціальність «онкологія». В штаті працюють шість лікарів-гінекологів, в тому числі троє чергових. Завдяки цьому безпосередньо у відділені можемо проводити УЗД та інші обстеження, що економить час та дає зрозумілу картину. Серед місцевих лікарень лише у нас сьогодні проводяться оперативні втручання на щитоподібній залозі (при вузловому та дифузному зобі, аутоімунному тиреоїдиті). З початку року наші хірурги-онкологи успішно виконали вже 10 таких втручань. Такий командний підхід до лікування, що передбачає залучення фахівців різних галузей, підвищує ефективність лікування, знижує ризики та забезпечує кращий контроль ускладнень. Плануємо розвиватися далі…

- Вадим Валентинович, дякуємо вам за розмову, дякуємо за вашу роботу. Бажаємо вам і вашій команді розвитку. І нехай кожна операція, кожне спасіння, кожний шанс, кожна надія – додає сили, додає змоги діяти за будь-яких умов.

Бесіду вела Тетяна Кондакова