В

а

ж

л

и

в

о

 
 

Необхідність постійної уваги до проблеми онкозахворюваності на рак молочної залози підтверджена статистичними даними, згідно яких щорічно його діагностують у 180 000 пацієнток у Європі, 130 000 - в США, 16 000 - в Україні. Таким чином, рак молочної залози є найпоширенішим онкологічним захворюванням у жінок, яке складає близько 19% від усіх злоякісних пухлин. Рівень захворюваності за останні 40 років збільшився більш ніж утричі. Тому лікарі різних спеціальностей приділяють пильну увагу ранньому виявленню раку молочної залози.

 

Імовірність виникнення раку збільшується з віком прямо пропорційно, приблизно 4% хворих складають жінки молодші 30 років. Найбільша смертність від нього зазвичай у віці 40-50 років. У чоловіків рак грудної залози спостерігається дуже рідко.

Основними факторами в розвитку раку молочної залози є несприятлива екологія навколишнього середовища, спадковість у плані онкології, кількість оперативних втручань на молочній залозі, гормональні порушення, менопауза у віці старше 50 років, відсутність пологів або перші пологи у віці старше 30 років (захворюваність в 3 рази частіша), сімейний анамнез, що свідчить про рак молочної залози в матері, сестри (в 2 рази частіша) чи їх обох (в 6 разів частіша); фіброзно-кістозна мастопатія (в 3-5 разів частіша).

В розвитку раку молочної залози істотну роль відіграють попередні патологічні процеси в її тканинах, в основному повторні дисгормональні гіперплазії з утворенням вогнищ фіброзно-кістозної мастопатії (фіброаденоматозу). Причинами цих змін у тканині молочної залози служить ряд ендокринних порушень, нерідко обумовлених супутніми захворюваннями яєчників, повторними абортами, неправильним годуванням дитини і т.п. Ризик збільшується із збільшенням розміру залози. Деяке значення в розвитку раку молочної залози можуть мати анатомо-ембріологічні відхилення - наявність додаткових часточок залозистої тканини, а також попередньої доброякісної пухлини - фіброаденоми молочної залози. Усі ці утворення, незалежно від їхньої схильності до злоякісного переродження, підлягають видаленню, тому що іноді їх тяжко з достатньою впевненістю відрізнити від раку, що починається.

 По гістологічній будові раки молочної залози частіше відносять до аденокарцином чи солідного раку з безліччю перехідних форм. Розрізняють протоковий і дольковий раки, представлені інфільтративними й неінфільтративними формами.

 Слід зазначити, що, крім ракових пухлин, у молочних залозах украй рідко (усього в 1 % випадків) можуть виникати і неепітеліальні злоякісні пухлини - саркоми, в діагностиці й лікуванні яких немає принципових відмінностей від раку.

Локалізація ракових пухлин у молочних залозах усіляка. Однаково часто уражається як права, так і ліва залоза; приблизно в 2,5% спостерігають двосторонні раки молочних залоз. Вузол у другій залозі може виявитися як метастазом, так і другою самостійною пухлиною.

 В самій молочній залозі найчастіше (приблизно в 1/2 хворих) пухлини виникають у верхньо-зовнішньому квадранті, іноді із самого її краю на границі з пахвовою западиною.

 По зовнішньому вигляді рак молочної залози може представлятися невеликою, дуже щільною хрящеподібною пухлиною без чітких меж, або як вузол м'якуватої чи тістуватої консистенції округлої форми з досить чіткими межами, із гладкою чи горбистою поверхнею, іноді сягаючий значних розмірів (5-10 см), чи, нарешті, у вигляді неясного ущільнення без чітких меж.

 Місцеве поширення раку молочної залози на шкіру залежить від близькості його розташування до покривів і від інфільтруючого характеру росту. Один із типових симптомів раку - фіксація, зморщеність і втягнення шкіри над пухлиною з переходом на більш пізніх стадіях в обмежений лімфостаз (симптом "апельсинової кірки") і у виразку. Глибоко розташовані пухлини швидко зростаються з підлягаючою фасцією й м'язами.

 Клініка

 Клінічна картина раку молочної залози характеризується в першу чергу появою пухлинного вузла або ущільнення з нечіткими межами в молочній залозі. При цьому спостерігається зміна положення залози - вона разом із соском підтягнута догори або набубнявіла й опущена донизу. Над місцем розташування пухлини відзначається сплощене або лункоподібне втягнення шкіри, іноді симптом апельсинової кірки, а в наступному з'являється виразка.

 Типові симптоми раку молочної залози - сплощення й втягнення соска, а також кров'янисті виділення з нього. Больові відчуття не є діагностичною ознакою: вони можуть бути відсутні при раку й у той же час сильно турбувати хворих із мастопатією.

 Крім звичайної клінічної картини раку молочної залози, виділяють особливі її форми: маститоподібна форма, бешихоподібна форма, панцирний рак і рак Педжета.

 Маститоподібний рак відрізняється бурхливим перебігом із різким збільшенням молочної залози, її набряком і болючістю. Шкіра напружена, гаряча на дотик, червонувата. Симптоми цієї форми раку подібні до гострого маститу, який буває в молодих жінок, особливо на фоні перенесених пологів, нерідко спричиняє важкі діагностичні помилки.

 Бешихоподібна форма раку відрізняється появою різкого почервоніння на шкірі залози, що іноді поширюється за її межі, із нерівними зубоподібними краями, іноді з високим підйомом температури. Ця форма може бути прийнята за звичайне бешихове запалення з відповідним призначенням різних фізіотерапевтичних процедур і медикаментів, що веде до відстрочки правильного лікування.

 Третя форма - панцирний рак виникає внаслідок ракової інфільтрації по лімфатичних судинах і щілинах шкіри, що призводить до горбистого стовщення шкірного покриву. Утворюється як би щільний панцир, що охоплює половину, а іноді і всю грудну клітку. Перебіг цієї форми вкрай злоякісний.

 Особливу форму площинного ураження соска й ареоли представляє рак Педжета. На початкових стадіях з'являються лущіння і мокнення соска, що часто приймають за екзему. Надалі ракова пухлина поширюється по протоках залози всередину, утворюється в її тканині типовий раковий вузол із метастатичним ураженням лімфатичних вузлів. У раку Педжета перебіг порівняно повільний, іноді декілька років обмежуючись тільки ураженням соска.

 В цілому перебіг раку молочної залози залежить від багатьох факторів і в першу чергу від гормонального статусу й віку жінки. У молодих, особливо на фоні вагітності й годування, він дуже швидкий, рано дає віддалені метастази. В той же час у старих жінок рак молочної залози може існувати по 8-10 років без схильності до метастазування.

Діагностика

Для розпізнавання раку молочної залози проводять ретельний огляд і пальпація. Спочатку її обстежують стоячи з опущеними, а потім піднятими руками, після чого огляд і пальпацію повторюють у горизонтальному положенні хворої на кушетці. При цьому прагнуть виявити всі типові симптоми раку: наявність пухлини, її щільність, нечіткість меж, злучання зі шкірою, асиметрію молочних залоз, втягнення соска й ін. Обов'язково досліджують другу молочну залозу з метою виявлення в ній самостійної пухлини чи метастазу, а також проводять пальпацію обох пахвових і надключних областей. Через частоту метастазів, що трапляються у печінці, її ділянка також повинна бути пропальпована. Обов'язковим компонентом обстеження є рентгеноскопія легень. При центральному чи медіальному розташуванні пухлини іноді проводять черезгрудинну флебографію для виявлення метастазів у ланцюжках парастернальних лімфатичних вузлів.
         У тих випадках, коли симптоми раку молочної залози досить чітко виражені, діагноз не представляє труднощів. Однак на початкових стадіях, при малих розмірах, глибокому розташуванні пухлини й відсутності метастазів розпізнавання злоякісної природи пухлини вимагає додаткового обстеження. У цих цілях використовують рентгенографію молочної залози (безконтрастна маммографія), а також пункцію пухлини з цитологічним дослідженням. Аспіраційна біопсія з наступним цитологічним дослідженням підтверджує діагноз. У біоптаті так само визначають естрогенні й прогестеронові рецептори. Рецепторпозитивні пухлини частіше піддаються гормональній терапії і мають кращий прогноз.
         В інших випадках вдаються до біопсії, висікаючи пухлину разом з навколишньою тканиною залози (так звана секторальна резекція молочної залози) з терміновим гістологічним дослідженням. При підтвердженні раку операцію відразу розширюють до радикальної. Якщо на першому етапі лікування планують променеву терапію, незалежно від ступеня впевненості клінічний діагноз повинен бути підтверджений цитологічним висновком. УЗД проводять для визначення солідного або кістозного характеру утворення (який пальпується чи не пальпується).

         Для уточнення ступеню поширення хвороби і вчасного встановлення діагнозу при подальшому спостереженні використовують сцинтиграфію кістяка (при необхідності рентгенографію кісток), ультразвукове дослідження печінки, рентгенографію легень і т.д.

 Профілактика

 Профілактика раку молочної залози полягає насамперед у своєчасному рятуванні хворих від передракових ущільнень у молочних залозах, а також у дотриманні нормального фізіологічного ритму життя жінки (вагітність, годування) із скороченням до мінімуму кількості абортів. В діагностиці раку молочної залози важливе значення мають систематичні самостійні обстеження і щорічні профілактичні лікарські огляди жінок у віці старше 40 років. Маммографія рекомендується 1 раз на 2 роки у віці після 40 років, 1 раз на рік - після 50 років. Жінкам, що відносяться до груп ризику, рекомендована щорічна маммографія починаючи з можливо раннього віку.

Техніка самообстеження включає огляд молочних залоз перед дзеркалом, промацування молочних залоз у положенні стоячи і лежачи. Його рекомендується проводити жінкам старшим 20 років один раз у 2 - 4 тижні. Найзручніше - робити це в один і той самий день менструального циклу, після ванни.

 Огляд молочних залоз проводиться при гарному освітленні, стоячи перед дзеркалом, у трьох положеннях: руки опущені, підняті догори за голову, на поясі. Варто встановити, чи не з'явилися патологічні ознаки: втягнення або вибухання ділянки шкіри, втягнення або відхилення вбік соска, вкорочення або деформація радіусу ареоли (пігментованої ділянки шкіри навколо соска), зміна розміру й звичайної форми однієї з молочних залоз, жовтуваті або кров'янисті виділення із соска, скоринки, намокання або виразки на соску, почервоніння, подразнення й набряк шкіри молочних залоз.

 Промацування молочних залоз проводиться в положенні стоячи або лежачи на спині. Краще проводити самообмацування в положенні лежачи, при цьому грудні м'язи розслаблюються, в молочних залозах можна більш чітко намацати ущільнення. Під лопатку обстежуваної сторони можна підкласти невеликий валик або подушечку, щоб половина грудної клітки була трошки піднята. Дослідження проводиться в таких положеннях: рука з обстежуваної сторони піднята догори за голову, вбік, вздовж тіла. Обережно й м'яко промацується кожна ділянка молочної залози пучками пальців протилежної руки. Спочатку перевіряють зовнішню половину, починаючи від соска і просуваючись дозовні і знизу догори. Потім перевіряється внутрішня половина, починаючи від соска і просуваючись досередини до грудини і зверху донизу. При промацуванні визначають, чи немає вузлів і ущільнень у тканині молочних залоз. Далі, помірно здавлюючи між пальцями ареолу й сосок, варто визначити, чи немає виділень із соска. І останніми промацують пахвові западини, над- і підключичні ділянки, щоб виявити збільшені лімфатичні вузли.

Своєчасне звернення до лікаря  - це шанс на повне виліковування й можливість уникнути операції, із якою будь-якій жінці так важко змиритися і психологічно, і емоційно.

Лікування

Лікування раку молочної залози починається після повного обстеження жінки, встановлення стадії пухлинного процесу, загального стану жінки, наявності супутніх захворювань. В даний час існують наступні методи лікування раку молочної залози:

1. Хірургічні методи лікування.
Методика операції при раку молочної залози залежить від багатьох факторів: стадії захворювання, поширеності процесу, розміру пухлини, віку хворої.
Існують такі методики операцій на молочній залозі:

  •          Органо-зберігаючі операції:
  •          Операції, при яких видаляється молочна залоза:

1)Лампектомія (широке видалення пухлини) хірург видаляє пухлину з навколишнього здорової тканиною, при цьому залишається частина неушкодженою залози. Операція можлива тільки при 0 стадії раку, як правило, доповнюється променевою терапією. Застосовується для лікування раку в молодих жінок.

2)Секторальна резекція молочної залози (видалення частини молочної залози), при цьому віддаляються лімфатичні вузли в пахвовій області. Така операція можлива при 0 і 1 стадіях раку. Також може призначатися променева терапія.

1)Проста мастектомія (груди повністю видаляється з частиною лімфатичних вузлів, але залишають грудну м'язу і досить шкіри, щоб закрити рану).

2)Розширена мастектомія (віддаляється повністю молочна залоза з лімфатичними вузлами під пахвою і під ключицею).

Ці дві операції виконуються найбільш часто.
Розширена радикальна мастектомія (віддаляється молочна залоза, а також лімфатичні вузли під пахвою, під ключицею і частину грудної м'язи, грудини, ребер). Ця операція проводиться при проростання пухлини в сусідні тканини.

2.Хіміотерапія призначається для знищення тих ракових клітин, які можливо поширилися по організму. Хіміотерапія звичайно призначається через 2-10 тижнів після операції і триває від 3 до 6 місяців. Засоби, що застосовуються для хіміотерапії, мають здатність вбивати ракові клітини, але також мають безліч побічних ефектів. Вводяться вони в організм у вигляді таблеток або внутрішньом'язових і внутрішньовенних ін'єкцій. Поширюючись з током крові ці препарати, впливають на весь організм в цілому.

3.Гормональна терапія застосовується для припинення дії на ракові клітини жіночих статевих гормонів (зокрема естрогенів), під впливом яких посилюється їх зростання. Призначається препарат тамоксифен, який має антиестрогену дію. У ряді випадків вдаються до операції видалення яєчників, які є головним джерелом гормону естрогену.

4.Променева терапія - метод місцевого впливу на уражену молочну залозу та шляхи відтоку лімфи. Перед операцією променева терапія має на меті зменшити розміри пухлини і знищити найбільш злоякісні її клітини для того, щоб під час операції знизити ймовірність "забруднення" рани пухлинними клітинами. Післяопераційна променева терапія спрямована на знищення пухлинних клітин, що можливо залишилися  в зоні операції в організмі. При застосуванні променевої терапії можливий розвиток наступних ускладнень: променевої опік шкіри, розвиток запалення легенів, можуть виникнути переломи ребер.

Як правило, лікування раку молочної залози проводять комплексно, тобто поєднанням хірургічний метод з променевою, гормональної та хіміотерапією. Прогноз повного лікування залежить від багатьох факторів:

 • залучені в процес регіональні лімфатичні вузли (пахвові, підключичні). Це визначається шляхом дослідження вилучених під час операції лімфовузлів. Якщо в них не знаходять ракові клітини прогноз у відношення повного одужання більш сприятливий.
 • Розмір пухлини (чим менше розмір пухлини, тим краще прогноз).
 • Гістологічна характеристика пухлини. Після видалення пухлина обов'язково піддається гістологічному дослідженню. Зрізи ураженої тканини досліджують під мікроскопом і визначають кількість і характер атипових (ракових клітин).
 • Рецептори гормонів. Клітини молочної залози в нормі мають рецептори для жіночих статевих гормонів, за допомогою яких у залозі відбуваються характерні зміни, у відповідь на що змінюються рівні гормонів. Дослідження показало, що приблизно 2 / 3 всіх пухлин молочних залоз мають рецептори до естрогенів. При цьому спостерігається позитивний ефект від гормонального лікування.
 • Проліферативна активність пухлинних клітин (здатність клітин пухлини до швидкого розмноження). Ракові клітини, які мають високу проліферативну здатність, діляться більш часто і тому більш агресивні.

Сімейний лікар КЗ ММР «ЦПМСД №5»                      Біла Л.О.

 

bann comin

Меню

Гаряча лінія УОЗ Миколаєва

tel

8(0512) 37-32-28
Черговий по УОЗ

8(0512) 50-13-02
Консультації населенню міста з питань медичної допомоги надає старший черговий лікар зміни швидкої медичної допомоги

8(0512) 37-11-63
Телефон довіри УОЗ м. Миколаєва
щоденно (понеділок-п'ятниця) з 8:30-17:00

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.,

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Нове на сайті

JSN Decor template designed by JoomlaShine.com