В

а

ж

л

и

в

о

 
 

      Висипний тиф, це гостре інфекційне захворювання, що передається від хворої людини здоровій разом із вошами і характеризується лихоманкою, своєрідним висипом на шкірі, а також ураженням нервової та серцево-судинної системи. Висипний тиф є одним з різновидів великої групи рикетсіозних захворювань людини, до яких, зокрема, належать ендемічний (щуриний) висипний тиф, кліщовий висипний тиф (північноазіатський іксодорикетсіоз) і лихоманка Ку, а також хвороба Брілла.

   Людина, що хворіє висипним тифом, є єдиним джерелом інфекції. Вона небезпечна наприкінці інкубаційного, весь лихоманковий період  і ще на протязі 2 днів після нормалізації температури тіла. У деяких випадках хворий висипним тифом залишається заразним ще на протязі 10 днів.

    Хвороба  від хворої людини до здорової не передається. Передача збудника обумовлена наявністю переносників – вошей (головним чином платтяної воші). Воша, насмоктавшись крові висипнотифозного хворого, стає здатною передавати захворювання не раніше, ніж через 4-5 днів. За цей час відбувається розмноження рикетсій в епітеліальних клітинах її кишечнику, де їх знаходять у великій кількості. Ця обставина має велике епідеміологічне значення. Так, при госпіталізації хворого в перші 5 днів хвороби й одночасній обробці епідеміологічного осередку (знищення вошей) нових випадків захворювання в цьому осередку не буде. Максимальний строк життя зараженої воші 40 – 45 днів; отже, на протязі 35 – 40 днів вона здатна передавати інфекцію. Клітини епітелію кишечнику зараженої воші через 5 днів переповнюються рикетсіями Провацека, внаслідок чого вони руйнуються і збудник висипного тифу разом з випорожненнями виходить назовні, забруднюючи шкіру й білизну людини. Цілісність шкірних покривів порушується укусом вошей і розчосами; при почісуванні запаленого місця відбувається втирання в шкіру рикетсій, які потім проникають в кров’яне русло.

   Проникнувши в кров збудник цього захворювання, розноситься по всьому організму. Паразити вкорінюються в ендотелій артеріол і капілярів, що призводить до звуження або повної їх закупорки. Такі зміни судин (гранулеми) спостерігаються в усіх органах, в тому числі й у центральній нервовій системі. Ці ураження викликають тяжкі розлади з боку серцево-судинної та нервової систем (менінгоенцифаліт), що одночасно з токсичною дією збудника хвороби обумовлює клінічну картину цього захворювання.

  Інкубаційний період висипного тифу становить в середньому 14-15 днів; іноді він скорочується до 7 або триває до 23 днів. Захворювання починається гостро. У ряді випадків на протязі 1-2 днів спостерігається загальне нездужання, поганий апетит. Температура тіла 39-40° С, озноб. З першого дня хворий скаржиться на нестерпний зростаючий головний біль, неспокійний, переривчастий сон із сновидіннями. Обличчя хворого  гіпереміроване, набрякле, кон’юнктивіти різко гіпереміровані, судини склер розширені, ін’єцировані ("кролячі очі"). Шкіра гаряча.

  З 5-го деня хвороби з’являється висипка в області бокових поверхонь грудної клітини, на згинальній поверхні передпліч, ліктьових згинах і швидко поширюється по всьому тулубу й на нижні кінцівки. Спочатку вона може бути розеолізною, потім швидко перетворюється на петехіальну. Діаметр елементів висипки від 2 до 5 мм. Іноді до появи висипки на перехідній складці кон’юнктиви виникають дрібнокрапкові крововиливи (симптом Кіарі – Авцина); при огляді зіву можна знайти на слизовій оболонці м’якого піднебіння, а також біля кореня язичка одиничні крапкові крововиливи (енантема). Період висипань супроводжується погіршенням стану хворого. Зростають явища з боку нервової системи (тифозний статус). У тяжких випадках спостерігаються запаморочення, збудження, марення, галюцинації. Захворювання протікає з явищами менінгоенцифаліту (запалення головного мозку та його оболонок). У тяжкохворих стул і сечовипускання можуть бути несвідомими.

   Розлад діяльності серцево-судинної системи характеризується глухістю тонів серця, прискоренням пульсу, прогресуючим падінням артеріального тиску, іноді до ступеня колапсу. У розпалі захворювання присутні явища бронхіту, а іноді й бронхопневмонії.

   Апетит у хворого поганий. Язик сухий, обкладений білим або коричневим нальотом, часто при висовуванні тремтить. Іноді хворий не може висунути язик, він "спотикається" через нижні зуби (симптом Говорова – Годельє). Звичайно спостерігається схильність до затримки стула. З 4–5-го дня пальпірується селезінка і збільшується печінка.

  При сприятливому протіканні захворювання температура тіла нормалізується на 12–15-й день. Свідомість хворого прояснюється, висипка зникає, з’являється апетит. Поступово нормалізується артеріальний тиск, сон стає спокійним, сили відновлюються. При стані, що прогресивно поліпшується, на 7–8-й день нормальної температури тіла хворому дозволяють вставати з ліжка і на 13-й день він може бути виписаний.

Долікарняний етап медичної  допомогинеобхідно: при підйомі  

     температури кладуть холодний компрес на голову, дають 0,5 г

     ацетилсаліцилової кислоти або 0,25 г амідопірину.

Медична допомога: при гіпертермії показаний холод на голову,

     жарознижуючі засоби; 0,5 г ацетилсаліцилової кислоти або 0,25 г

     амідопірину; серцево-судинні засоби (2 мл 20% розчину камфори або 1-2

     мл кордіаміну підшкірно), при різкому збудженні – 1 мл 2,5% розчину

     аміназину внутрім’язово.

Перенесене захворювання залишає стійкий імунітет. Повторне захворювання висипним тифом спостерігається не раніше, ніж через 1,5 років після первинного. Летальність не перевищує 0,1–0,2%.

 Услід за госпіталізацією хворого висипним тифом про кожного такого хворого негайно оповіщають санітарно-епідеміологічну станцію. Квартиру або гуртожиток, де мешкав хворий, піддають дезинфекції і одночасно в осередку проводять епідеміологічне обстеження. Усю білизну хворого кип’ятять і перуть з милом, а верхній одяг, ковдри і матраци обробляють у дезінфекційних камерах.

      На протязі 25 днів з моменту госпіталізації хворого медичні робітники повинні щодня вимірювати температуру всім, хто мешкає в даному осередку, а через кожні 3 дні, крім того, проводити загальний медичний огляд. Клініко-епідеміологічний нагляд за особами, що знаходяться в осередку висипного тифу, проводиться на протязі 71 дня з моменту появи першого випадку захворювання.

    У боротьбі з поширенням висипного тифу виключно важливу роль відіграє рання діагностика і госпіталізація хворого. Допоміжну роль у профілактиці висипного тифу відіграють щеплення вакциною. Імунітет розвивається через 3 тижні після щеплення і діє на протязі 8-10 місяців. Щеплення слід робити тим, хто за родом своєї роботи підлягає небезпеці зараження (персонал інфекційних лікарень, дезінфектори, носії на залізничному і водному транспорті, перукарі, робітники санпропускників тощо).

Лікар-інфекціоніст                                                                      В.В. Шкляров

bann comin

Меню

Гаряча лінія УОЗ Миколаєва

tel

8(0512) 37-32-28
Черговий по УОЗ

8(0512) 50-13-02
Консультації населенню міста з питань медичної допомоги надає старший черговий лікар зміни швидкої медичної допомоги

8(0512) 37-11-63
Телефон довіри УОЗ м. Миколаєва
щоденно (понеділок-п'ятниця) з 8:30-17:00

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.,

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Нове на сайті

JSN Decor template designed by JoomlaShine.com