В

а

ж

л

и

в

о

 
 

Правець — гостра інфекційна хвороба, яка спричиняється анаеробним мікробом СІ. tеtаnі та проявляється тонічними і тетанічними судомами скелетних м'язів, що ведуть до асфіксії.

Епідеміологія. Джерелом інфекції є травоїдні тварини, а також люди, інфікованість яких коливається від 5 до 40 %. Паличка правця сапрофітує в кишках і разом з випорожненнями виділяється в зовнішнє середовище. В грунті мікроб утворює спори. Механізм зараження — рановий. Збудник може проникнути в організм людини через дрібні, частіше — колоті рани, при побутових і сільськогосподарських травмах, особливо нижніх кінцівок. Захворювання може розвинутись при укусах, опіках, відмороженнях, у породіль при порушенні асептики, у новонароджених при забрудненні пупкової рани. Безпосередньо від хворої людини або тварини правець не передається.

Сприйнятливість до правця висока, але завдяки масовій імунізації реєструються лише поодинокі випадки. Частіше хворіють жителі сільської місцевості. Максимум захворювань припадає на літо та осінь. Після перенесеної хвороби імунітет не залишається.

Клініка. Інкубаційний період триває від 4 до 21 дня, в середньому 10-14 днів. Від тривалості інкубаційного періоду дуже часто залежать тяжкість перебігу та прогноз захворювання. При коротшому інкубаційному періоді відзначаються тяжчий перебіг і вища смертність.

У клінічній класифікації виділяють загальний, або генералізований, і місцевий правець. За важкістю перебігу розрізняють дуже тяжку, тяжку, середньої тяжкості й легку форми.

На початку хвороби з'являються головний біль, втома, дратливість, пітливість, біль i пошарпування м'язів довкола рани. Першим характерним симптомом правця є тризм — тонічне напруження жувальних м'язів, особливо mm. masseteri, внаслідок чого хворий не може відкрити рота. Майже одночасно з'являються сардонічна посмішка (лоб у зморшках, очні щілини звужені, губи розтягнуті, куточки рота опущені) і дисфагія внаслідок спазму м'язів, які беруть участь в акті ковтання. Поєднання цих трьох симптомів вважають патогномонічною ознакою правцю. Незабаром з'являється тонічне напруження м'язів шиї, спини, живота. Тіло хворого вигинається дугою. Він лежить у ліжку на спині, торкаючись до його поверхні переважно потилицею, сідницями та п'ятами так, що під поперек можна вільно просунути руку (опістотонус). Рідше тіло вигинається в бік твердого "як дошка" живота (емпростотонус) або в правий чи лівий бік (плевростотонус). Тонічного напруження зазнають лише великі групи м'язів кінцівок; м'язи стоп і кистей, фаланг не бувають напруженими. Майже одночасно в процес втягуються міжреберні м'язи і діафрагма; їх тонічне напруження призводить до обмеження дихальних екскурсій, поверхневого і прискореного дихання. Внаслідок тонічного скорочення м'язів промежини затруднені сечовипускання і дефекація. Одним із постійних симптомів хвороби є сильний біль у м'язах внаслідок їх безперервного тонічного напруження.

При постійному гіпертонусі виникають загальні тетанічні судоми, які тривають від кількох секунд до 1 хв і повторюються кілька разів на добу. Далі вони стають частішими і тривалішими, повторюються кілька разів на годину і навіть щохвилини (статус тетанікус). Виникають вони раптово. Під час корчів лице хворого синіє, на ньому відбиваються сильні страждання, вираженішим стає опістотонус, шкіра покривається краплями поту; хворі викрикують і стогнуть від посилення болю. Як правило, при судомах хворі прикушують язик, що є також діагностичною ознакою. Свідомість звичайно зберігається, затьмарюється вона лише перед смертю. Температурна реакція нетипова. Найчастіше буває субфебрилітет, але в термінальних  випадках температура іноді досягає високих цифр (42-43 °С і вище).

Тривалість хвороби буває різною. Особи, які переживають 6-7-й день від початку захворювання, здебільшого виживають. У випадках одужання хвороба триває від 2 тижнів до 3 місяців. Смертність при правцеві складає 15- 30 %.

Іноді можуть виникати атипові форми правця, які мають доброякісний або злоякісний перебіг. До доброякісних форм належить місцевий правець. Він починається з напруження м'язів ушкодженої частини, судоми обмежуються окремими групами м'язів. Типовим проявом місцевого правця є лицевий паралітичний правець Розе. Поряд з тризмом на ураженій стороні розвивається параліч м'язів лиця, нерідко і м'язів очного яблука.

До злоякісних форм належить церебральний правець. При ньому поруч із загальними корчами м'язів тулуба з'являються судоми глотки, можуть настати парез і навіть параліч ковтання, втрата мови, параліч блукаючого нерва з задишкою і брадикардією, виникають галюцинації. Така форма нагадує сказ.

Блискавична форма правця, що виникає після короткого інкубаційного періоду, характеризується приступами судом усіх м'язів, які йдуть один за одним. Потім настають параліч серця, асфіксія. Закінчується летально за 1-2 дні.

Діагноз грунтується на даних анамнезу (наявність поранення або травми, опіків, обморожень, хірургічних втручань, пологи в позалікарняних умовах), даних про попередню вакцинацію хворого і характерної клінічної картини (тризм, сардонічна посмішка, дисфагія, тетанічні корчі, рясне потовиділення). Для бактеріологічного дослідження беруть матеріал із ран і запальних вогнищ. Збудника вирощують в анаеробних умовах. Токсигенність виділених культур визначають на білих мишах або гвінейських свинках.

Диференціальний діагноз. Правець необхідно диференціювати зі стоматологічними захворюваннями, при яких утруднюється відкривання рота: перитонзилярними та заглотковими абсцесами, запаленням суглобів нижньої щелепи, гінгівітом, ненормальним прорізуванням зубів мудрості. Але слід пам'ятати, що при всіх цих захворюваннях немає сардонічної посмішки і судом, з'являється виражена болючість у місцях запалення, часто збільшуються і стають болючими регіонарні лімфовузли.

При тетанії у судомний процес втягуються і гладенькі м'язи. Приступи супроводжуються слинотечею, бронхоспазмом, болем у животі, блюванням, частим сечовиділенням. Судомам передує аура; вони поширюються також на кисті рук ("рука акушера") і стоп ("кінська стопа"). Однак при тетанії немає гіпертонусу м'язів тіла, відсутній тризм.

У хворих на сказ не спостерігається тризм, відсутнє тонічне напруження м'язів; характерні гідро- і аерофобія, в анамнезі — укуси диких або свійських тварин.

При істерії судоми виникають раптово на фоні нормального м'язового тонусу, супроводжуються руховим збудженням і емоційними реакціями (плач, голосіння, регіт). Хворі здійснюють цілеспрямовані рухи; прикус язика — дуже рідке явище. Седативні засоби заспокоюють хворих, судоми припиняються, м'язовий тонус нормалізується.

Розвиток при менінгітах ригідності м'язів потилиці та больового синдрому може нагадувати правець. Але відсутність тризму, сардонічної посмішки, опістотонусу, часта втрата свідомості і результати дослідження спинномозкової рідини дають змогу виключити його.

У разі отруєння стрихніном судоми починаються з нижніх кінцівок, у проміжках між ними м'язи повністю розслаблені, зіниці розширені, температура тіла нормальна. В диференціації допомагають анамнез і результати хімічного дослідження крові.

Іноді правець можна прийняти за епілепсію. Але епілептичному припадкові часто передує аура, хворий втрачає свідомість, припадок закінчується мимовільним сечовиділенням, прострацією, сном. Характерна ретроградна амнезія.

Лікування. Для всіх хворих на правець обов'язкова госпіталізація в реанімаційні відділення або спеціалізовані центри. Транспортування хворих здійснюється спеціальними бригадами у складі анестезіолога, інфекціоніста і середнього медичного працівника, у розпорядженні яких є санітарний транспорт; обладнаний необхідною апаратурою для керованого дихання і медикаментами. Перед перевезенням з метою запобігання судомам хворому вводять хлоралгідрат у вигляді 2 % розчину в клізмі по 50 мл або нейроплегічну суміш, яка включає 2 мл 2,5 % розчину аміназину, 2 мл 1 % розчину димедролу і 1 мл 2 % розчину промедолу. У цей же час можна почати введення протиправцевої сироватки з попередньою десенсибілізацією.

Лікування хворих на правець має бути комплексним і включати: хірургічну обробку рани, нейтралізацію циркулюючого в крові токсину, зменшення або зняття судомного синдрому, запобігання ускладненням і лікування їх, регуляцію водно-електролітного балансу, створення відповідних умов (повний спокій) і ретельний догляд.

Протиправцеву сироватку вводять методом етапної десенсибілізації, одноразово в дозах 100000-150000 МО для дорослих, 20000-40000 МО для новонароджених, 80000-100000 МО для дітей старшого віку. Кращі результати отримують від протиправцевого людського імуноглобуліну, який вводять внутрішньом'язово в дозі 900 МО (6 мл). Для створення активного імунітету показане введення правцевого анатоксину по 1 мл 3 рази з інтервалом в 3-5 днів.

Призначають антибіотикотерапію.

Хворий на правець повинен додержуватись ліжкового режиму не менше ніж 2 тижня після припинення судом. Виписують із стаціонару при клінічному одужанні.

Диспансерне спостереження за людьми, які перехворіли на правець, проводять інфекціоніст; терапевт; невропатолог. Термін спостереження не менше 2 років. У перші 2 місяці хворого обстежують 1 раз на місяць, потім 1 раз на 3 місяці. При цьому необхідними є ЕКГ, консультації невропатолога, кардіолога. Оздоровлення включає режим, працевлаштування, санаторно- курортне лікування. Показанням до зняття з обліку є повне клінічне одужання.

Профілактика та заходи в осередку. Головним у профілактиці правця є запобігання травмам (дотримання правил техніки безпеки на виробництві і в домашніх умовах) і вакцинація, яку проводять у плановому порядку та екстрене у випадку травми. Екстрену профілактику починають з первинної хірургічної обробки рани. Введення імунних препаратів залежить від наявності даних про попередні щеплення.

Для екстреної імунопрофілактики правця застосовують протиправцеву сироватку, протиправцевий людський імуноглобулін і адсорбований правцевий анатоксин. Протипоказанням до проведення екстреної профілактики правця є підвищена чутливість до відповідного препарату і вагітність. У першій половині вагітності протипоказане введення адсорбованого правцевого анатоксину і сироватки, у другій — введення сироватки. Таким особам вводять протиправцевий людський імуноглобулін.

Лікар-травматолог Мокрицький І.М.

bann comin

Гаряча лінія УОЗ Миколаєва

tel

8(0512) 37-32-28
Черговий по управлінню
охорони здоров'я

8(0512) 50-13-20
Консультації населенню
міста з питань медичної
допомоги надає черговий
лікар-консультант зміни
швидкої медичної допомоги

8(0512) 37-11-63
"Телефон довіри" та
"гаряча лінія" Управління
охорони здоров'я
м. Миколаєва щоденно
(понеділок-п'ятниця)
з 8:30 до 17:00

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Нове на сайті

JSN Decor template designed by JoomlaShine.com